Зміни у блозі

Прийшов час повернутись у блог, я відчула що готова це зробити. Хоча писати саме цей пост доволі складно морально. Мій блог частина мене, тож я продовжую жити, продовжую справу яка мені подобається але зі значними змінами.

Перша і головна зміна це перехід на українську мову. Після того як расея напала на мою країну я не хочу мати нічого спільного з нею, мову в тому числі. Відтепер всі огляди та відгуки виключно українською. В мене це виходить неідеально, словниковий запас обмежений та впевнена що з часом це зміниться. Мені дуже шкода що я не зробила цього раніше, та вже не виправити. В такій ситуації краще пізно ніж ніколи.

Я зараз у процесі зміни мови у блозі, не все ще переклала, не всі рубрики та теги. Це кропітка та виснажлива праця але все роблю. Шкода що багато статей написано у блозі рашиською та перекласти їх просто неможливо. То ж прийдеться просто приймати цей факт як минуле.

Як часто будуть виходили огляди поки не можу сказати, буду поступово входити у режим. На щастя для цього в мене все є. Я живу у відносній безпеці (відносній бо ніде в Україні по справжньому не може бути безпечно), в мене є час, в мене є бажання та гори косметики.

Ну і друга зміна стосується брендів про які написано чи буде написано. Я прибираю всі огляди на білоруські та рашиські бренди (останніх в мене майже і не було), не хочу щоб вони взагалі існували. Ця косметика звісно лишається у моїй колекції, викидати не бачу сенсу але згадувати про неї не буду ніколи.

Що стосується подальших придбань, то звісно косметику цих країн я ніколи не куплю і вам не раджу. Не вистачало щоб є ще наші із вами гроші йшли на наше ж вбивство. Тому про всяк випадок нагадую всі ці бренди: Faberlic, Stellary, Натура Сибірика, Vivien Sabo, Art Visage, Hello Beauty, Shik Cosmetics, Belor Design, Luxvisage, Relouis, Bernovich. Це ті які я змогла одразу згадати, та ті про які колись писала. Звісно їх набагато більше, та сподіваюсь що поступово всі вони зникнуть з нашого ринку. На багатьох сайтах вони вже щезають, на поличках деяких магазинів теж.

Що стосується брендів які не пішли з тієї країни, то напишу непопулярну думку – до них у мене агресії нема. Я розумію їх становище, не всі фізично можуть це зробити, особливо коли там цілі заводи по виробництву всього. Хтось одразу іде, комусь на це потрібно більше часу. Мені хочеться вірити, що у майбутньому взагалі всі підуть, хоча розум підказує – це неможливо. Українські офіси багатьох з них роблять на користь нашої країни, починаючи від фінансової допомоги, закінчуючи інформаційною – доносять позицію до міжнародних представництв, до головних офісів. Вибір кожного при купівлі товару на що орієнтуватись і я поважаю цей вибір. Проте для мене табу становлять виключно білоруські та рашиські товари.

Напевно це все про що я хотіла написати повертаючись у блог. Сподіваюсь що кожен з вас відчуває себе добре, знаходиться у безпеці та не падає духом. Ми вистоїмо!